Арабські мотиви

За вікном так пасмурно сьогодні і цілу ніч падав дощ. Зовсім не типова погода для пустелі! І дуже підходяща для стендбай-дюті (чергування на дому). Так хочу, щоб випав дощ і не треба було б йти на арабську! Я ліньтяй! 🙂 Придумала собі, що треба з користю використовувати час відведений мені в Досі, треба наблизитись до культури арабського народу вивчаючи їх мову. Курси виявились зовсім іншими, ніж я собі уявляла… Заняття для жінок і чоловіків проходять на різних поверхах. Мало того! Ще й окремий ліфт для жінок з написом – “ladies only!”. Тут питання розділенності побуту чоловіків і жінок стоїть дуже гостро! Навіть на весіллі! Наречений бавить чоловіків, наречена – жінок, і протягом вечора вони майже не пересікаються!
Курси веде темношкіра жіночка арабка, яка дуже погано знає англійську, тому пояснює все по арабськи)))) А це звучить так, ніби вона свариться, бо мова досить специфічна))) Але, на щастя вона завжди в гарному гуморі і зовсім не строга. Має багато друзів, які відволікають її від заняття, але це всіх тільки радує – є можливість прийти до тями після арабських ієрогліфів))). Коли вона не знає, як перекласти слово на англійську, то просто говорить по арабськи і показує на мігах)))
Підручник. Почнемо з того, що читати його треба з кінця, як всі арабські книги. Підручник теж без перекладу… абсолютно все по арабськи. Для мене це просто гарні ієрогліфи в стилі “1000 і 1 ніч”.
В арабській мові всі слова пишуться з маленької букви – це плюс! Але букви пишуться по-різномузалежно від того, де розсташовані – чи на початку слова, чи в кінці, чи по середині…- це мінус! Слова жіночого роду пишуться так само, як слова в множині, а чоловічого, як слова в однині. Що не дивно – для них жінки завжди множинні: один чоловік і чотири жінки. Є слова ідентичні до наших – ананас, кава, чай… А є такі, що можна здогадатися: часник по арабськи читається, як “сум”, їжак – “кунфуз”
picstitch

Все таки доведеться йти на арабську і, підозрюю, дощ застане мене десь по дорозі, бо хмари надто дощові… Але промокнути в пустелі під дощем, хіба ж це не круто?!?! :))



Comments:

5 коментарів

  • Andy сказав:

    Як в тебе з арабською складається? Не дуже складно?
    Десь в 2 половині жовтня їду в Дахаб приблизно до нового року, а звідти в Танзанію і Кенію майже до квітня. Поки буду в Дахабі хочу арабську базово вивчити)
    Може знаєш якісь класні підручники чи в аплсторі якісь програмки?

    • admin_miss сказав:

      Ох, не склалось в мене з арабською…
      Мова надзвичайно складна, вона по складності змагається з японською… Але може тобі хватить наполегливості в тій справі.
      Треба мати мотивацію, просто вивчити арабську, “бо нема що робити”, не вийде. В мене мотивації виявилось не достатньо, бо Катар – країна двомовна, тут дуже рідко можна натрапити на людину, яка не розуміє англійської.
      Я вихоплюю окремі арабські слова з побутових розмов, але похвалитись знаннями цієї мови, на жаль, не можу. Тобі бажаю успіху!
      Танзанія і Кенія мають дуже гарну природу! Але памятай про Еболу!

  • Andy сказав:

    Ясно. Я колись китайську так хотів вивчити шо майже на Тайвань для цього поїхав але заспокоївся коли вияснив шо там нема як зимою в морі купатись)
    Ебола ж ніби в західній Африці. Мене от більше малярія турбує бо ще ніколи на такий довгий час не їздив в реально малярійний регіон – певно таки познайомлюсь) А які вам взагалі інструкції дають щодо малярії?
    Отак собі думаю шо як же це всетаки тупо за свої гроші і до цих комарів і мух цеце) Навіть особливо нікому не розказую – подумають же шо придурок)

    • admin_miss сказав:

      В Кенії теж ніби були випадки, але точно не знаю.
      Нас не інструктують ніяк. Ми просто поробили собі всі можливі щеплення.
      І, до речі, ми ще досі літаємо в Нігерію і жодних додаткових засобів захисту на цих польотах не пердбачено… Тому що люди, які придумують правила і норми в компанії, не літають, а ті, що літають – правила не придумують, а беззаперечно їх виконують, як в армії…
      В такі моменти щиро заздрю людям, які працюють на себе і самі вирішують де і коли ризикувати своїм життям…
      Тому розказуй, що ти робиш, як до цього прийшов! 😉

  • Andy сказав:

    Та ніяк я до цього не йшов по великому рахунку. Я всяким займався, але ніколи не працював на роботі за зарплату – навіть незнаю як це. А зараз вже довгий час з хлопцями ведемо невеликий бізнес в сфері IT (я не програміст) а інтернет дав свободу пересування. Просто вдало пристосувався)

    А до юриспруденції я маю тільки те відношення що закінчив юрфак в одному топовому вузі в Києві. Вже десь до 4 курсу я настільки вибився з образу майбутнього юриста що не уявляв себе таким собі чоловіком в краватці з портфелем який їздить з офісу в суд і живе типовим київським життям. Я навіть неможу зрозуміти чи я більше злякався бути юристом чи звичайним киянином – воно вартує однеодного) А може простіше – злякався звичайного життя.

Залишити відповідь