Перший понеділок…

Понеділок почався рано-вранці, в 8ій годині… Бо перший кастинг на 9.30. знову спала не дуже добре, але вже краще. Так класно, за вікном група китайців, переважно жінок, в парку роблять дуже гарну зарядку, забула як правильно це називається, щось середнє між танцями і бойовим мистецтвом. Можливо тому вони всі тут такі худенькі, ще жодного повного китайця не бачила. І ще одна особливість (спеціально для моєї Анет;) руки в чоловіків такі тендітні, пальці такі тоненькі, що якось аж дивно… Порівняно з українськими чоловічими руками… Словом нема що порівнювати)) Не хотіла я б з такі чоловічу рученьку тримати)) але, можливо, не у всіх так, напевно є винятки)))

Отже, 9.30 ми зібрались всі в під'їзді, чекаємо таксі, бо машина наша поломалась. До речі, це наш під'їзд

я була дуже сонна, але готова на всі 100, а дехто з дівчат ще наносив макіяж на ходу)) на наступному фото я, Поліна (Росія), і ще дівчата з Бразилії (тут багато бразиліанок, вони дуже гарні!) Міріан, ще одна моя сусідка – крайня справа. Дві інші дівчини живуть ту вже давно, вони одружені, їхні чоловіки, теж з Бразилії, директори нашого агенства.

Отже поїхали ми на кастинг… це виявились трущоби ще ті…

такі-от контрасти Гуангджоу… а кастинг був на даху будинку… Не цього, звичайно, але подібного))

наступний кастигу був в гарній студії. Я сфотографувала там таке

ми так і не змогли зрозуміти, що це)) але воно не штучне))) я думаю, це така ялинонька))) з фруктів якихось.
Потім ще було декілька кастингів, які нічим особливим не відмітились.
В обід ми мали вільний час, який я використала традиційно – на сон))) для мого організму це була година сьома ранку, тому він так солодко заснув… я просто провалилась в сон, який же це кайф поспати добре після декількох днів безсоння!!!! Мало не проспала післяобідній кастинг… на ходу пила каву і поправляла розмитий макіяж вже в таксі)))

Ввечері я попросила Міріан показати нам з Поліною базар. Ми їхали туди на метро, яке виявилось дуже близько до нашого дому. Метро дуже сучасне, чисте і зручне, багато вказівників! легко зорієнтуватися, там навіть зустрілись англомовні китайці (раніше я думала, що їх взагалі тут практично нема…), які радо помогли нам знайти правильний шлях. На жаль, якісних фоток з метро не маю, хіба це…

Мені тут ввечері подобається навіть більше, ніж вдень, так все освітлено і небо дуже світле. Знов зустріла веселого поліцейського (хоч може це якийсь регулювальник руху, даїшник :), не знаю) Заговорив до нас, коли ми чекали на зелене світло сівтлофору, запитався звідки ми, я сказала з України, хоч тільки одна я з України))) але хай знають! )) Такий привітний виявився, що я захотіла з ним сфотографуватись)) Йому це сподобалось))))

Тішить, що вони такі теж бувають, бо перші дні я думала. що китайці всі непривітні, занадто стримані… А тепер бачу, що і з ними можна знайти спільну мову))) Ура-ура!!! ))

На базарі я була шокована кількістю та різноманітністю товару! Стільки всього тут гарного побачила, дуже важко визначитись, що купувати, бо речі цікаві, оригінальні… Половину (якщо не весь) асортименту львівських бутіків тут знайшла))). А ціни… спочатку високі, але їх можна "різати" в три рази))) Купила собі сумочку, просто бомбезну…))))

Находились, потомились, ледве доплентались додому… В мене, здається, знову температура піднімається(((, тому наїлась часнику))), накрилась ковдрою і п'ю гарячий чай з медом.

п.с. знову щось неправильне китайське з'їла… болить животик…



Comments:

2 коментарі

Залишити відповідь