Big lights will inspire you… in Guangzhou…GZ

Я знову хвора… Навіть температура є… Сьогодні була у дохтора знов. Він дуже радий був мене бачити)) Цього разу я прийшла сама, без букера, і ми навіть змогли порозумітись. Дохтор знає трошки англійську (УРА-УРА) і декілька фраз по-російськи. Знову накупила ліків на 100 юань (130 грн), буду лікуватись… Цілий вечір в ліжку…  дівчата мої порозходились на всякі гульки)), а в мене є зате можливість написати в ЖЖ.
Отже після повернення в Шантоу, я сприймала ГЖ ще з більшою любов’ю! Згадала улюблений вислів тата -“Щоб зробити людині добре, треба зробити погано, а потім так, як було”))))) Це правда! В мене було відчуття, що я вернулась додому! Все таке рідне, таке миле!!! Цікаво, подумала я собі, з яким відчуттям я буду вертатись до Львова? …)
Дуже скучила за всіма! За букерами теж! Цей мій улюблений – Кріс

Дуже любить одяг з черепами і ходить злегка підпригуючи))) стильний! Часто змінює зачіски, рідко посміхається, але часто жартує))  Дівчина в нього китайська модель, але мені він казав колись, що ненавидить китайських моделей.. Від любові до ненависті, як то кажуть…)))

А це я в новому платті))) на мексиканській вечірці

Правда, крім сомбреро і текіли, нічого мексиканського там не було…)

По дорозі з Шантоу я познайомилась в автобусі з попутником – китайським студентом-медиком, який більш-менш міг спілкуватись, бо пройшов якість курси самоосвіти “Crazy English”. Дуже радий був попрактикувати мову. Розказав, що знає, де католицька церква в ГЖ!! І запросив в неділю на фестиваль китайської їжі в парк. Я радо прийняла пропозицію, бо раніше не наважувалась пробувати те, що не знаю…
В той день в ГЖ почалось справжнє літо +35!

Перше, що ми побачили в парку, це сцену, на якій були європеоїдні співаки перевдіті в китайський одяг)) так кумедно)). А з нами знову всі хотіли сфотографуватись…
От така вона, краса по-китайськи…

І там також були храми, хоча й невеликі. Знову ж таки, навіть супер-ерудований студент-медик не зміг пояснити мені що й до чого… Але ми помітили цих божеств, кожен покровитель якихось двох з років

це мій

виглядає досить мирно, бо є там і набагато більш войовничі.

А це дядько з черепахою, який говорив щось по-китайськи, напевно, що не можна фотографувати… бо такий у нього був вираз обличчя, коли я сфотографувала його втретє))) ну просто він таким досить колоритним мені видався…))

І от нарешті сам фестиваль

Жіночка готує пташенят, надіюсь, не горобчиків)))

Таргани теж були, але ні! я не хотіла це навіть  фотографувати…
Я випитувала Лі (студента – медика), що це? і з чого зроблено? час-від-часу пробувала… кривилась… кухарі сміялись)))

З того, що сподобалось і запам’яталось – фреш з бамбука (дуже солодкий, зеленуватий напій), кокосове молоко і кульки з восьминога)))

Парк сам-по-собі надзвичайно гарний, доглянутий, яскравий!

Національний одяг

А це ми

Куди не глянь – всюди красиво!


Надіюсь скоро і в нас будуть такі гарні парки. Але тут їм (рослинам) ще з кліматом повезло, морозу не буває і холодів сильних, досить волого весь час, тому все цвіте, росте і пахне!



Comments:

Залишити відповідь