welcome to Shantou

В Шантоу чомусь мені не завантажувались записи в ЖЖ, тому публікую з запізненням понеділковий свій запис, а завтра ще й фотографії позакидую, їх було багато цікавих в Шантоу. Але, на щастя, я вернулась в ГЖ!!! ))) home, sweet home…)))

Вчора ввечері я лягла спати раніше (21.20), хотіла відіспатись, та й робити тут ввечері особливо нема що… кажуть, на дворі в іноземців можуть навіть вкрасти сумку… Тому бажання гуляти після заходу сонця в нас тут не виникає…Але після години солодкого сну мене розбудили дзвінки, смски… почалось безсоння… Зате я змогла посидіти в неті, познайомитись з містом, в якому тепер перебуваю. Виявляється, населення Шантоу більше 5 млн чол. Разом з двома прилеглими містами Шантоу утворює регіон Чаошан – четвертий найбільш населений в КНР, після Гуанчжоу, Шанхаю і Пекіну. Більше інформації про Шантоу можна прочитати тут (статті в Вікіпедії по-українськи, чи навіть по-російськи немає…) і на офіційному сайті міста (хоч сайт досить яскравий, а насправді все далеко не таке привабливе…)

Не знаю чому, але не можу завантажити жодної фотографії тепер… Тому буде тільки розповідь…


Життя в Шантоу кардинально різниться від життя в Гуанчжоу…. Тут можна побачити справжній комуністичний Китай. Перший день я була шокована, куди мене привезли? і який взагалі тут може бути модельний бізнес?… Таке враження, що автобус, в якому їхала з ГЖ, зробив мандрівку в часі і я потрапила на 20 років назад в минуле… Час в Шантоу зупинився, тут дуже рідко можна побачити якість атрибути сучасності… 

Тут я розповім про декілька моментів, які мене більш всього вразили:

1. Рух на дорогах дуже інтенсивний, десятки, сотні, тисячі мотоциклів, мотобайків…, які переважно не дуже дивляться, куди їдуть і звертають на себе увагу безперервним поданням звукових сигналів. Вони їдуть на червоне, коли в пішоходів зелене…, їздять по тротуару…, і весь час дуже голосно сигналять… Але їх дуже зручно використовувати, як таксі: швидко, не дорого і весь час під рукою)). На вулиці стоїть безперервний шум! В перший день це дуже дратувало (тим більше після тихого ГЖ, де майже ніколи ніхто не сигналить), але тепер вже звикла))) Я помітила, що з часом, опинившись в певному середовищі, людина звикає до всього)) і сприймає це, як норму)). І більше того, часто переймає звички і манери, і поводиться відповідно до середовища, в якому це прийнятно. 

2. Всюди брудно, сіро, багато сміття на вулиці, антисанітарія. Що мене дивувало в ГЖ, що не зважаючи на відсутність необхідної кількості смітників і звичку жителів викидати сміття просто на дорогу… на вулиці бездоганна чистота! (ну це я зараз веду мову про більш-менш елітні райони, не про трущоби звичайно)). Але що ще цікаво тут в Шантоу, що всі кущики ідеально доглянуті, підстрижені… порядок є))) Але дуже-дуже брудно… Коли їхала сюди, одна дівчинка зі Львова (Вікторія Селезньова – львівський дизайнер, тепер живе в ГЖ) розказала мені, що всіх моделей заселяють сюди…і що тут щурі лазять по стінах… Я, коли це почула, була шокована, бо панічно боюсь щурів… Це напевно єдине, чого я так боюся… На щастя, щурів ще не бачила…але думаю, що для них тут створені ідеальні умови проживання…  Одного разу ми вертались з Габі в готель … поки ми блукали, шукаючи дорогу, на дворі стемніло… і коли були за 50 метрів до готелю, почули збоку біля дороги якийсь шорох… то точно був щур…. треба було бачити і чути як ми верещали і драпали звідти…))) 

3. Люди тут набагато бідніше живуть. Як розказала нам Софі – наш букер місцевий, місцеві жителі думають, що у всіх іноземців є гроші і можуть легко щось вкрасти… Нас тут сприймають як інопланетян)) В ГЖ всі дивилися на нас, але не так, як тут… Бо Шантоу місто зовсім непривабливе для туристів… Сюди рідко хто потрапляє за власним бажанням. Нас часто фотографують, видивляються. Я вже думаю купити окуляри темні, може тоді не буду так кидатись в очі. Але, що приємно, навіть не знаючи китайської, завжди можна порозумітись)), посмішка – універсальна мова! )) 

Ніколи б не думала, але тут найкраща їжа для мене – це їжа з Макдональдса))) І скільки радості було в нас, коли ми побачили, що він тут є і не один. Макдональдс – це як індикатор цивілізації)) То ж треба мати такий талант тому дядькові МакДональду, щоб зробити культ із звичайнісіньких канапок… булка і котлетка… і все! Море є подібних закладів, але макдональдс один!!! Це геніально!!! )))
А ще я їм тут різні булочки, печенька (випічка тут смачнюча) Живемо в готелі, тому немає змоги готувати собі їжу((( Є холодильник… Голандського сиру в супермаркетах нема, тільки плавлені сирки пластинками… їх і їмо… і йогурти, фрукти… Дуже багато закладів вуличних з місцевою кухнею…але воно не викликає довіри. Одного разу натрапили на магазин солодощів, там на вагу можна набирати собі різного-різного всього. Понабирали… більшу половину викинули… Шоколад тут поганючий, такий підроблений, китайський))) Треба купувати тільки відомі міжнародні марки в супермаркетах.

Отже, як писала раніше, я в неті побачила, що все таки тут є цікаві місця)) Тому попросила Софі, показати нам щось. Вона запропонувала нам похід в гори. Ми, звичайно, погодились. Від готелю їхали 1,5 години на автобусі (і це все по місту… Шантоу велике). Приїхала в дуже цікаве місцевість. Там в горах китайські храми. Намагались розпитати Софі, що й до чого. Але вона не знає, бо не релігійна. Сказала, що її мама в це все вірить, вона ні. Там було багато храмів, окремо для кожного божества. Кожному з них треба молитись за щось своє: за сім'ю, за здоров'я, за матеріальний достаток тощо. Ми були просто вражені, бо напевно вперше за всю поїздку відчули справжній дух китайської культури! Біля кожного храму надворі стоїть спеціальний "вівтар", куди запихають ароматичні палички. Я дуже люблю ці всі аромати!
Тому неділя в нас вийшла і справді духовною! Для Софі це був похід "в гори", а для нас захоплююча екскурсія в китайські храми. наробили багато-багато яскравих фотографій. Надіюсь, зможу їх викласти, коли вернусь назад в ГЖ.  
А зараз просто відпочиваємо, невідомо від чого)) Спимо по 12 год)) НАдворі справжнє літо +35))) 



Comments:

Залишити відповідь